"У кожній хустині, своя доля, своє життя"

Сьогодні 7 грудня відзначають Всесвітнійт день української хустки. Це неофіційне свято, якому лише рік. Не часто сьогодні можна побачити на сучасній жінці хустку. А дарма, адже хустка - це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм.

Як можна дізнатися з Вікіпедії, жіноча хустка в Україні набула популярності у XVII–XIX століттях. З того часу хустка в українських сім’ях стала також важливим символом та оберегом. Раніше дівчата та жінки носили хустку впродовж усього року. При цьому хустка була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.

Також хустка була ознакою соціального стану жінки: молодь носила білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших. До того ж, хустку на свята пов'язували ошатніше, ніж у будні, і поєднували її з квітами.

     Широко використовувались хустки у весільному обряді. Під час сватання дівчина дарувала по хустці старостам і пов'язувала хлопцеві, якщо давала згоду на шлюб. Нареченому молода дарувала хусточку виткану та вишиту власноруч. На початку XX століття на цій хусточці подекуди в кутах були вишиті монограми нареченого у віночках. У деяких місцевостях обряд заручин називали "хустки" (у інших – "дання рушників", "брання рушників", "рушники"). Після "хусток" дівчина не могла відмовитись від весілля, тому що це був великий сором.

   Хустка продовжує залишатися популярним елементом і у сучасному вбранні.