Шануємо живих, пам’ятаємо тих, хто загинув…
Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.
Зойкнула земля чаїним криком:
– Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла Мати із іконним ликом:
– Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?..
Спалахнуло небо, впало крижнем:
– Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла Жінка з немовлятком ніжним:
– Йди, коханий. Хто ж , коли не ти?
…І уже ні сина , ані мужа.
Лиш розверсті зорані поля…
Та пліч-о-пліч стали БІЛЬ і МУЖНІСТЬ.
Дух і Воля. Небо і Земля.
14 грудня ми відзначаємо День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Одну з
найбільших у світі техногенних катастроф - аварію на Чорнобильській атомній
електростанції - знає і пам'ятає весь світ. Сьогодні ми згадуємо тих, хто надто
дорогою ціною долав страшну трагедію однієї з найтемнішій сторінок в історії
заради майбутнього нових поколінь і тих, кому завдячуємо життям.
Наслідки тієї катастрофи мали величезні
масштаби: кілометри ураженої території, десятки тисяч людей, яким довелося
залишити рідні домівки. Порятунком для всіх є подвиг ліквідаторів, які з перших
хвилин аварії стали на боротьбу з невидимим ворогом, захистивши світ від
смертельної небезпеки.
Низький уклін
та глибока вдячність всім учасникам ліквідації. Тим, хто ціною власного
здоров’я і життя зупинив стихію некерованої ядерної реакції.
Хай залишиться
у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи.
Бажаю кожному
з вас, шановні ліквідатори, міцного здоров’я, благополуччя і достатку у
родинах, мирного неба.
