"Солов*їну, барвінкову, колискову - на віки, українську рідну мову, в дар дали мені батьки".

 "А сотню вже зустріли небеса" Прес-викладка. 

         

Проценківська сільська бібліотека для користувачів бібліотеки підготувала прес-викладку "А сотню вже зустріли небеса". 

Небесна Сотня - то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой.

Ти, земле рідная, свою дитину.

   Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні - людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадських прав і свободи, європейського майбутнього нашої країни. Вони були звичайними людьми - ученими, програмістами, художниками, студентами, вчителями, підприємцями... і всі вони віддали найдорожче - життя. 

                        Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час зіткнень на вулиці Грушевського померли активісти Майдану вірмен Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизневський. У той само день у лісі під Києвом знайдено тіло зі слідами катувань активіста Юрія Вербицького. 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані віддали своє життя 78 людей, 20 лютого - ще 20.

     Офіційна влада України юридично визнала загиблих жертвами режиму. На Майдані прощалися з убитими, яких у жалобних промовах назвали "Небесною Сотнею..."

Небесна Сотня білих журавлів,

Душа, яких летить під небесами,

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам*ять лишиться із вами.

Горить свіча і пам*яті сльоза

Додолу з неї краплями стікає...

Земля ридає, плачуть небеса - 

Героїв Україна пам*ятає!

Любі користувачі біліотеки! Запрошую вас відвідати бібліотеку і переглянути прес-викладку, на якій розміщені матеріали, які розповідають про ті трагічні події на Майдані.

«Книга як почуття – даруєш комусь, а тепло на душі тобі».

      Проценківська сільська бібліотека щиро і безмежно вдячна за подаровані книги, бо впевнена – вони обов'язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, принесуть задоволення від прочитаного.

Приємним сюрпризом для бібліотеки стали книги, подаровані Вовк В.В., Мандич Л.П., Дахно С.А.,Гавшін К.В., Пантюх Т.А.,Жмурко В.І. та іншими не байдужими до бібліотеки. Завдяки їм фонд поповнився цікавими книгами. 

 Серед подарованих книг: енциклопедії, словники, художня література. І тут ви можете знайти собі нового друга та чудового порадника.

Дякую всім дарувальникам за цінні для нашого фонду книги та бажаю всім  успіхів!

    Акція «Подаруй бібліотеці книгу!» продовжується. Запрошуємо всіх небайдужих людей долучитися до неї. Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, дасть пораду, а може просто стане гарним співрозмовником та додасть гармонії у життя. Мріємо, щоб фонд бібліотеки  поповнився сучасною українською літературою популярних авторів, програмовою літературою яка вивчається у школі, якої катастрофічно не вистачає.

  Ми знаємо, що дарування – це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. Тож проявіть свою добру волю - подаруйте бібліотеці хорошу книгу!!!

  Колись сказав А. Олкотт «Хороша та книга, яку відкриваєш – смакуючи, а закриваєш - збагатившись».

 Приходьте, читайте, знайомтесь з новинками!!!

З повагою до вас сільський бібліотекар

 "Світле безсмертя Лесі Українки" Книжкова виставка

 

Ні долі ні волі у мене нема

Зосталась тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну,…

                                               Леся Українка

   25 лютого вся Україна відзначатиме 150 років від дня народження найславнішої поетеси, відомої  письменниці та перекладачки Лесі Українки. Вже понад століття палає вогонь її пісень, бо все її життя було піснею мужності і любові, натхненною думою про Україну. Недаремно поетесу величають Дочкою Прометея. Проценківська сільська бібліотека підготувала книжкову виставку  «Світле безсмертя Лесі Українки».  Література представлена на виставці  познайомить  відвідувачів з  найкращими книгами, присвяченими  її життю та  творчості.  Гортаючи сторінки цих книг, зацікавлений користувач помандрує численними дорогами, що простилалися перед Лесею Українкою в усі кінці світу.

Любі користувачі! Запрошуємо вас до бібліотеки.

 

«Свистіли кулі над Афганістаном».

Виставка – вшанування

Заплакало небо дощами…

Біль і туга зійшлися клином.

Свистіли кулі над  Афганом,

Прощається мати із сином.

      В Проценківській сільській бібліотеці для користувачів оформлена виставка-вшанування до Дня пам*яті воїнів-афганців, який відзначають 15 лютого. Із матеріалів та книг, які представлені на виставці ви дізнаєтесь про події, героїв цієї страшної війни. Хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

 

 Що ми знаємо про афганську війну ? Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років мовою цифр, будь-яка війна у цифрах – це моторошно й страшно.

   32 роки тому, 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дар’ю, генерал  Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни.

   Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. У рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома.

Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч.  27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликали стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 – 1985 роки.

Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Тривожні дні чекання, безсонні ночі та тривоги. Посивіли батьки. Тривожними були ці роки і для тих батьків, сини яких служили не в Афганістані, а на території колишнього Радянського Союзу.  Де б не служив солдат, він у будь-який момент міг потрапити до Афганістану. Тому й не було спокою в Україні всі 10 років афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова війна.

   

Скільки їх – юнаків – голубооких, русявих, чорнявих, одружених і тих, до яких не прийшло ще кохання, загинуло на тій землі. Щороку в цей день схилятимуть знамена над полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, лунатимуть скупі тости тих, хто вижив. Вони згадуватимуть військову дружбу, людську честь, мужність побратимів. Попри смерть, втрату друзів, пролиту кров, вони по – доброму пам’ятатимуть Афган, який багато чого навчив їх.

    За довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з фотографіями юних облич. Останки загиблих воїнів привозили в оцинкованих гробах. І не було у батьків упевненості в тому, ховають вони свого сина чи когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповіді. Навіть на могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь.

   За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.

    Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. І в цій суворості народжувалися вірші, які згодом ставали піснями.   Виконували свій інтернаціональний обов язок і наші земляки . Правда про афганську війну… Різна вона, і спогади різні.

    Дедалі більше віддаляють роки від нас ту війну, але стоять обеліски, які будуть вічно нагадувати про тих, хто не повернувся до батьківської хати . Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

           Давайте будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

Вже скільки років проминуло,

А біль у серці б*є і б*є…

 

 

 "Все починається з любові".  Виставка- інсталяція.

Любі друзі! Проценківська сільська бібліотека підготувала до дня закоханих виставку- інсталяцію ,,Світ починається з любові''. Пропонуємо для користувачів бібліотеки книги про кохання, від яких ви отримаєте задоволення.

Кохання - одна з найстраждаючих тем світової літератури від самого початку її існування.

Кохання було найпопулярнішою темою письменників всіх часів.

  ,,З любов'ю по житті''. Любов - це насамперед відповідальність,  а потім уже насолода, радість.                            Ласкаво запрошуємо до бібліотеки.

 Книга рятує душу від здерев*яніння...

(Т.Г.Шевченко)

14 лютого - Міжнародний день дарування книг.  Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур, спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. 

    Мета Міжнародного дня дарування книг - надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу - бібліотеці, другу. членам родини. Вважається, що у цей день мають об*єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. 

      Проценківська сільська бібліотека запрошує всіх небайдужих людей, меценатів, спонсорів та всіх охочих долучитися до акції! Підтримайте бібліотеки громади! Подаруйту книги, які принесуть радість та багато приємних хвилин любителям читання. 

    Книга як почуття - даруєш комусь, а тепло на душі тобі.