РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ.  ЗГАДАЙМО 

                                 (ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС)

                                                                             

А ви думали, що Україна так просто?

                                                                             Україна - це супер!

                                                                              Україна - це ексклюзив

                                                                                                         Ліна Костенко

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. В новій історії України День Гідності та Свободи - державне свято, яке має важливе значення. Цього дня ми вшановуємо мужніх патріотів, які незламно стояли на захисті прав наших громадян і національних інтересів нашої країни. Це було в річницю подій, які об*єднали людей, котрі рятували Україну. Ті, хто організовував Майдан в Києві, стверджують, що через нього за три місяці пройшло близько десяти мільйонів українців.

 Проценківська сільська бібліотека пропонує згадати  основні дати цих непростих днів від перших мирних днів на майдані до відкритого протистояння.

Минають  роки  із того часу, як на майдан Незалежності у Києві вийшли протестувати люди, незгодні із відмовою уряду Миколи Азарова підписувати Угоду про асоціацію Україна-ЄС. 

21 листопада 2013

На майдані Незалежності у Києві пізно ввечері збираються люди, обурені рішенням уряду України зупинити на невизначений термін процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Станом на 21:30 повідомляють приблизно про тридцятьох активістів, але їхня кількість постійно зростає. Люди залишаються на Майдані всю ніч.

22 листопада

Майдани за євроінтеграцію збираються у низці українських міст, зокрема, у Львові, Донецьку, Дніпропетровську. Тим часом, у Києві окружний адміністративний суд обмежує проведення мирних зібрань до річниці Помаранчевої революції. Охороняти встановлення ялинки на головній площі країни привозять спецпідрозділ міліції «Беркут».

23 листопада

У мітингувальників на Майдані з’являються опоненти. «Захисники традиційних цінностей» проводять акцію проти євроінтеграції на Михайлівській площі у Києві.

25 листопада

У Львові студенти виходять на масовий страйк. Близько 10 тисяч молодих людей виходять на марш. Студентські акції відбуваються і в столиці, де протестують також і представники вишів з інших міст. Студенти, що побоюються санкцій керівництва університетів, закривають обличчя.

26 листопада

Євромайданів у Києві – два: один – без партійних прапорів – на самому майдані Незалежності, а прихильники опозиційних партій мітингують на Європейській площі. Цього дня обидва мітинги об’єднуються в один.

28 листопада

Понад сто людей пікетують Королівський палац у Вільнюсі, де тривають урочистості з нагоди початку саміту «Східного партнерства». Пікетувальники вимагають у президента України Віктора Януковича 29 листопада підписати Угоду про асоціацію України з ЄС.

​29 листопада

На Майдані триває мітинг. Прихильники Партії регіонів виходять на акцію на Європейській площі, але до вечора розходяться. Віктор Янукович не підписує у Вільнюсі жодного документа і скасовує там прес-конференцію.

Прихильники євроінтеграції вирішують зібратися на віче 1 грудня.

30 листопада

Вдосвіта «Беркут» розганяє мітинг на майдані Незалежності. Учасники акції зазнають жорстокого побиття.

30 листопада

Частина людей ховається від «Беркуту» в Михайлівському соборі. Зранку їх тут близько двохсот. Священики надають допомогу постраждалим, люди заходять погрітись і поспати у храм. У багатьох втрачені документи.

30 листопада

Вже за кілька годин на підтримку постраждалих збирається мітинг. До вечора на Михайлівську площу виходить кілька тисяч розгніваних киян. Скандують: «Київ, вставай!»

1 грудня

У Києві відбувається перше Народне віче. Активісти знову займають Майдан, по-своєму декорують ялинку і встановлюють сцену. Організатори говорять про кілька сотень тисяч мітингувальників.

1 грудня

Поки на Майдані триває віче, частина людей йде штурмом на будівлю адміністрації президента.

Затримані пізніше цього ж дня люди, відомі у медіа як «в’язні Банкової», були жорстоко побиті, частина з них – покалічені. Рідні і друзі протестувальників тривалий час не могли їх ніде знайти. Над ними тривали судові процеси, однак їхню участь у нападі на правоохоронців на Банковій так і не довели.

8 грудня

На друге Народне віче виходить близько двох мільйонів людей.

8 грудня

Мітингувальники скинули і розбили пам’ятник Леніну в Києві. Так в Україні починається «ленінопад».

9 грудня

Тривають мирні акції: люди приходять під Апеляційний суд на підтримку «в’язнів Банкової». Під Генпрокуратурою цього дня влаштовують лежачий протест.

11 грудня

На Михайлівській б’ють у дзвони. «Беркут» рухається на Майдан, його зупиняє Самооборона. Сутичка починається вночі і триває наступного дня. Спецпризначенці штурмують КМДА, а у відповідь активісти з вікон будівлі поливають міліцейські автобуси водою.

14 грудня

На Європейській площі мітингує «антимайдан». Мітингувальники спілкуються через міліцейський кордон. Скандують: «Схід і Захід разом».

23 грудня

Мітинг у Маріїнському парку на підтримку тодішнього президента Віктора Януковича закінчився. Комунальники прибирають, що лишилося після нього.

24 грудня

Активісти євромайданів у різних українських містах зазнають нападів і переслідувань.

25 грудня

Вночі невідомі побили журналістку і громадську активістку Тетяну Чорновол, зупинивши її машину на Бориспільській трасі. У Тетяни діагностований струс мозку, гематоми на обличчі, зламаний ніс.

Майданівці вимагають розслідування і відставки очільника МВС Віталія Захарченка.

28 грудня

Пікети відбуваються не тільки під стінами державних установ. Автомайдан їздить «у гості» до політиків. До генпрокурора Віктора Пшонки завітало кілька сотень протестувальників.

31 грудня/1 січня

Кількасот тисяч людей зустрічає Новий рік на Майдані. Вони намагаються встановити рекорд із одночасного виконання національного гімну.

6 січня

На Майдані варять кутю і колядують. У різних українських містах майданівці організовують вертепи.

12 січня

У Харкові відбувається Форум Євромайданів, де збираються активісти із різних міст. Його намагаються зірвати «політичні опоненти».

14 січня

У Маріїнський парк повертається «антимайдан».

16 січня

Верховна Рада ухвалює підняттям рук «диктаторські закони». Відповідно до них, людині загрожує арешт за участь у мітингу у захисному шоломі і з закритим обличчям, забороняється їздити колоною, більшою за п’ять машин, впроваджується поняття «екстремістська діяльність» та «іноземний агент».

18 січня

Українці починають демонстративно носити на голові каструлі і влаштовують пікети у карнавальних масках на знак протесту проти «законів 16 січня»

19 січня

На Грушевського починаються сутички євромайданівців і міліції. Підпалюють автобуси, в обидва боки летять «коктейлі Молотова».

20 січня

Напад на співробітників Радіо Свобода, що вели трансляцію з Грушевського, міліція побила їх і затримала. Журналісти проводять кілька годин в автозаку.

20 січня

На Грушевського протестувальники монтують катапульту.

22 січня

На Майдані від вогнепального поранення загинуло двоє людей. Пізніше з’ясувалося, що загиблі – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

23 січня

На Грушевського настає перемир’я.

24 січня

Шевченківський районний суд Києва закриває кримінальне провадження проти 21-річного Ярослава Притуленка, затриманого за безлади на вул. Банковій 1 грудня, у зв’язку з ухваленими змінами в «закон про амністію». З дев’яти затриманих він єдиний до цього часу перебував у СІЗО.

26 січня

Близько тисячі майданівців беруть штурмом будівлю «Українського дому», де перебували бійці внутрішніх військ.

30 січня

Майдан підтримують за кордоном. Ось одна із акцій – у Страсбурзі під стінами будівлі Ради Європи.

14 лютого

На Майдані з’являються свої зірки. Завдяки ролику на Youtube стає відомий Піаніст-екстреміст.

16 лютого

Протестувальники, які два з половиною місяці утримували будівлю КМДА, віддають її під контроль влади. Це умова «закону про амністію», відповідно до якого Віктор Янукович зобов’язується звільнити затриманих активістів Майдану.

18 лютого

Сутички в урядовому кварталі. Вони починаються на розі Інститутської та Шовковичної і тривають майже весь день.

18 лютого

До барикади на Інститутській приносять тіла ще двох загиблих. Це – літні чоловік і жінка. Багато людей поранено.

18 лютого

Аби захиститись від можливого нападу силовиків, активісти підпалюють барикади з боку Європейської площі та Інститутської вулиці.

19 лютого

Спалахнув Будинок профспілок. У будівлі залишилися заблоковані люди, їх виводять на вулицю, але, за деякими даними, врятувались не всі.

19 лютого

У Михайлівському соборі розгортають польовий шпиталь і надають допомогу постраждалим і пораненим.

Це – один із таких пунктів у Києві, частина із них діяла підпільно. У них працювали як українські лікарі, так і волонтери з-за кордону. Окрім того, люди забирали додому постраждалих із лікарень, часто незнайомих, аби їх не затримувала міліція.

20 лютого

У ніч на 20 лютого силовики оточують Майдан і йдуть на штурм.

20 лютого

Силовики стріляють в активістів зі снайперських гвинтівок та автоматів Калашникова. В адміністрації президента все ще стверджують, що «правоохоронці без вогнепальної зброї».

20 лютого

Медики масово виносять з поля бою загиблих і тяжкопоранених. Спочатку повідомляють про понад десяток, а потім – про кілька десятків загиблих. Силовики відступають.

21 лютого

Десятки автобусів внутрішніх військ їдуть геть із Києва.

21 лютого

На Майдані прощаються із загиблими до пізньої ночі. З’являється інформація про 77 загиблих під час протестів, починаючи з 18 лютого.

22 лютого

Лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко випускають із в’язниці, вона одразу летить у Київ і бере участь у мітингу на Майдані.

23 лютого

Напередодні стає відомо, що Янукович зникає у невідомому напрямку. У його маєток у Межигір’я приходять українці. Легендарного «золотого унітазу» там не виявилось, водночас, відвідувачі натрапляють на золотий батон.

Верховна Рада призначає дострокові вибори президента. Частина урядовців та депутатів від «Партії регіонів» їде геть із країни.

Пізніше стає відомо про активність російських військ у Криму, розгортається конфлікт на Донбасі. Частина майданівських ініціатив переформатовується на допомогу військовим і цивільним мешканцям зони конфлікту та переселенцям.

                  В бібліотеці користувачі мають можливість ознайомитись з матеріалами про ті жахливі і болючі події, які представлені на викладці літератури "Революція Гідності. Згадаймо".