Всеукраїнський день краєзнавства: від витоків до сьогодення

Сьогодні, 28 травня, ми відзначаємо Всеукраїнський день краєзнавства! Це свято тих, хто серцем і душею відданий дослідженню рідного краю, збереженню нашої унікальної історії, культури та звичаїв.

  Кожна стежка, кожна стара хатина, кожна вишита сорочка нашої Батьківщини бережуть у собі пам'ять поколінь. Вивчаючи свій рідний край, ми міцно тримаємо коріння, яке нікому й ніколи не зламати!

Це свято дослідників історії сіл і міст України, людей, які популяризують історичну і культурну спадщину рідного краю, залюблені у свою маленьку Батьківщину. Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960 років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за 30 років незалежності. У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.

Початком організованого краєзнавчого руху в Україні вважається 1925 рік, коли в період коренізації було засновано Український комітет краєзнавства - предтечі сучасної Національної спілки краєзнавців України. Національна спілка краєзнавців України започаткувала це свято у 2017 році з метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентація практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства тощо.

Зіньківщина має багату історико-культурну спадщину, яку досліджують та популяризують місцеві вчені, педагоги й літератори. Дослідники систематизують архівні документи, вивчають козацьку добу, біографії земляків та видають фундаментальні краєзнавчі праці.

Найвідоміші краєзнавці Зіньківщини:

·       Олександр Сірий — видатний сучасний дослідник, член Національної спілки краєзнавців України. Упорядкував унікальні архівні збірки (наприклад, «Грунська сотня»), що охоплюють компути й метричні записи козацьких часів.

·       Леся Літвішко — краєзнавиця та авторка низки книг (зокрема, збірки «Зіньків і зіньківці у світлинах та нарисах»). Відзначена званням «Почесний краєзнавець України».

·       Михайло Криворотченко (1892–?) — уродженець Зінькова, український громадський діяч, журналіст і музейник, який стояв біля витоків краєзнавчого руху.

·       Митрофан Гриценко — автор історико-краєзнавчих нарисів про села краю (наприклад, «Із життя-буття Іщенківки»), який також виступав відповідальним секретарем при написанні фундаментальної праці «Зіньківщина. Історичні нариси».

·       Віктор Литус — багаторічний завідувач Зіньківського народного історичного музею, який зберігає та популяризує пам'ять про багатовікову історію міста.

Цінні матеріали з дослідження регіону також регулярно збирають та публікують фахівці Зіньківської публічної бібліотеки.

Вивчаючи рідний край – зберігаємо скарби нації. Краєзнавство – це пам'ять і любов.

Дякуємо кожному з вас, хто досліджує, шанує та популяризує українську спадщину. Ми поруч у відкритті таємниць рідного краю!

 

Для користувачів у бібліотеці підготовлена викладка літератури. Запрошуємо до бібліотеки, переглянути книги про свій край.