Котилась Україною скривавлена сльоза

Відео-година

Голод… Голод… Голод…

Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки.

Український народ у скорботі і смутку схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

До Дня пам*яті жертв Голодомору  у Проценківській сільській бібліотеці оформлена виставка-нагадування «Голодний рік, як чорна птиця, над краєм змореним літав». На виставці представлена  інформація про страшні часи Голодомору в Україні. Книги та статті про страшне лихоліття. Кожна книга є своєрідним вибухом. Кожна ілюстрація – крик загублених людських душ, зморених штучним голодом в Україні 1932-1933 рр..

У бібліотеці оформлена папка «Їхній біль і спогади про Голодомор» де зібрані матеріали – спогади односельців про голод, свідків тих жахливих подій, голод який не оминув і села Проценківського старостату.

Вшановуючи пам'ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців, що зафіксовані в документах, показує, якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України. У запізнілій жалобі схилимо голови в каятті перед світлою пам'яттю тих, хто загинув. Вони згасли як зорі.

Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!

Хай світло від свічки у небо летить,

Хоча б одну душу зігріє в цю мить

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.