Батько нової української літератури

Виставка-портрет

(255 років від дня народження І.П.Котляревського)

9 вересня 1769 року народився Іван Котляревський - письменник, драматург та основоположник сучасної української літератури. Він здійснив найбільший внесок у формуванні сучасної української літературної мови – у час, коли староукраїнська писемність занепадала, його знаменита поема "Енеїда" була першим твором, написана на основі живого усного мовлення народу. Новаторство Котляревського заклало початок нового етапу літпроцесу.

Цікаві факти про Івана Котляревського

1. Народився письменник у Полтаві, походив із зубожілого козацького старшинського роду, батько працював канцеляристом міського магістрату. Згодом Котляревські отримали дворянське звання.

2. Дев'ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив.

3. З 1796 по 1808 перебував на військовій службі. Брав участь у задунайських походах російсько-турецької війни 1806-1807 років, відзначався хоробрістю та безстрашністю в боях і при виконанні дипломатичних доручень. Вийшов у відставку в чині капітана.

4. У 1816–1821 роках Котляревський був директором Полтавського вільного театру. Поки всюди ставили російські й західноєвропейські п’єси, Котляревський швидко зрозумів необхідність розвивати українську драматургію. Саме для театру в 1819 написав драматичні твори "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", що й досі не сходять зі сцени.

5. Його поема "Енеїда" стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Над "Енеїдою" І. Котляревський працював з перервами майже 30 років – з 1798 до 1826 р. Основу для її сюжету письменник взяв з однойменного твору давньоримського поета Публія Вергілія Марона (70–19 рр. до нашої ери), побудованою за античними міфами про зруйнування греками Трої й мандри в Італію троянського царя Енея.

Іван Котляревський у своєму творі в образах троянців у бурлескно-травестійному стилі змалював стан українського козацтва кінця XVIII – початку ХІХ ст., яке після руйнації Січі теж намагалося знайти вільні землі. В образах богів і царів, які допомагають або чинять перешкоди їхньому ватажку – Енею, зображені різні типи тогочасної панівної верхівки з їхніми характерними рисами.

"Енеїду" з автографом автора дбайливо зберігав імператор Олександр І, примірник твору мав навіть Наполеон І Бонапарт.

Повний текст "Енеїди" (в шести частинах) побачив світ уже після смерті автора, в 1842.

Найпопулярніша версія “Енеїди”, яку проілюстрував Анатолій Базилевич у 1967-у році. Книга вийшла другом у 1968-у році у видавництві “Дніпро”.

6. Входив до масонської ложі "Любов до істини", де активно обговорювалися реформи царя Олександра І. Також був членом і співавтором програмових документів таємного "Товариства малоросійського".

Ця інформація з'явилась під час слідства про повстання декабристів, однак для Котляревського все минулося без наслідків. За однією з версій, за нього заступилася дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна Варвара – внучка останнього гетьмана Кирила Розумовського. Рєпніни багато років тісно спілкувалися з Іваном Петровичем.

7. У Полтаві жив у батьківському будинку, збудованому ще в 1705. Помер у своєму рідному місті 10 листопада 1838. Перед тим відпустив на волю 6 своїх кріпаків та роздав все майно родичам і знайомим. В останню путь його проводжала вся Полтава, а Тарас Шевченко відгукнувся віршем "На вічну пам’ять Котляревському":

...Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!...

Оскільки Іван Петрович ніколи не був одружений і не мав прямих нащадків, його спадкоємницею та господаркою садиби стала економка Мотрона Веклевичева.

8. В рідній Полтаві на честь Івана Котляревського відкрито пам’ятник (1903), літературно-меморіальний музей (1952) та музей-садибу (1969).