"Порожня зона, край                          мовчання"

Година пам'яті

День в історії - Чорнобильська трагедія

26 квітня весь світ згадує річницю трагедії, що трапилася на Чорнобильській АЕС 38 років тому - два теплові вибухи та подальше руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Саме так розпочалося страшне лихо на українській землі в ніч на 26 квітня 1986 року...

Зоря полинова горить

І осяває в дооколі

Порожні села, ниви голі,

Бур'ян. що з вітром говорить.

(М.Луків)

           Це земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає людина. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд. здичавілих звірів.

Чорнобиль - ми пам'ятаємо цю дату

І застигає в жилах кров

Чорнобиль - помирає у дитини мати

І не віддасть їй вже свою любов....

На світі немає нічого випадкового, все взаємопов'язане. Чорнобиль - сама назва говорить за себе. Ще монголо-татари говорили, що згибле місце й обходили його стороною. Але ніщо не відчувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку із ночей 26 квітня 1986 року на Чорнобильській станції сталася аварія - пролунав вибух, і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум'я розірвало нічну тишу. 34 роки - великий чорний птах злетів над Прип'яттю, над Україною, над деякими містами Європи.

 Вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян і відтоді Чорнобиль - це не лише велика трагедія всього світу, а й символ безмежної мужності ліквідаторів. Усі вони ризикуючи своїм життям  та здоров'ям, захистили людство від невидимого страшного ворога. Наші односельці також приймали участь у ліквідації Чорнобильської трагедії. Трагедія відходить у минуле, але її наслідки страшні: загиблих батьків не повернути до родини, здоров'я рятівників наслідки цієї катастрофи не зміцнити, а посмертні нагороди нікого не втішають, Кажуть, що час гоїть рани,  чорнобильські і досі не гояться, а болять і нагадують про себе. Не стерти імена мужніх добровольців, які зупинили ланцюгову реакцію смерті. В той день собою ви закрили Україну. І буде вдячна вам, сини, вона завжди.

Так хочеться згадати поіменно.

Всіх тих кого любив

Хто був мені за друга ...

"Відзначені печаткою безсмертя - не підлягають забуттю!" У 2011 році вийшла книга Чорнобиль. Вічний біль /Авт.кол.; Л.В.Літвішко, О.В.Літвішко, С.В.Нерозя, О.М.Терещенков; упор. Л.В.Літвішко. - Полтава: Видавець Шевченко Р.В., 2011. - 328с.

   

  Книга присвячена ліквідаторам Чорнобильської аварії. Тим, хто своєю мужністю відвернув перетворення на зону відчуження свого рідного краю - Зіньківщини  - й усієї України. У книзі зібрані матеріали, спогади зіньківців-ліквідоторів аварії на ЧАЕС про їхню участь у вікопомних подіях 1986-го та наступних нелегких років боротьби.

    Ми сподіваємося, що кожен, хто гортатими сторінки цієї книги, назавжди запам'ятає імена земляків, які ціною власного здоров'я, своїм життям заплатили за наше чисте сьогодення, за те, щоб, пам'ятаючи ті події, ми не повторювали минулих помилок і, по можливості, намагалися попередити їх повторення.

   

Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею.

    

Ми низько вклоняємося пам'яті тих, хто, відвівши від нас "пекельний атом", відійшов за межу вічності, та безмежні тим, хто сьогодні ще з нами, поряд, і потребують нашої уваги та підтримки не лише в день трагедії. Зичу міцного здоров'я, родиного затишку, благополуччя та довгих років життя! Хай кожен новий день сповнює Ваші серця миром, спокоєм, добром! Бережімо пам'ять про ветеранів Чорнобильської катастрофи.                

   ПАМ'ЯТАЙМО!

     Шановні користувачі  запрошую вас відвідати бібліотеку переглянути літературу та матеріали, які зібрані у папці "Гіркий полинь, болюча рана".

 

Спільно із Проценківським сільським клубом була проведена година пам’яті «Порожня зона, край мовчання»