Свистіли кулі над Афганістаном
(виставка-нагадування)
Я згадую страшні Афганські дні.
Хоча, здавалося б,
Війна давно вже за плечима.
Афганістан… Ввісні чи наяву,
Болить в моїй душі.
Цю біль я відчувати завжди буду.
(уривок з вірша Юлії Ковальчук)
15
лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
З кожним роком все далі і далі історія
віддаляє нас від вогняних років афганської війни.
Але час не підвладний викреслити з нашої
пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку,
які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у
солдатські шинелі.
Тридцять
п’ять років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з
полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув
афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез.
Відтоді
ця дата увійшла в новітню історію як День вшанування учасників бойових дій на
території інших держав. Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки,
перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя
робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки
ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки. Та найстрашніше те, що ці хлопці не
знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому
житті, житті без війни і смерті.
День 15
лютого – це не тільки данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності
всім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконав і виконує свій
військовий і громадянський обов’язок.
У день
виведення військ з Республіки Афганістан ми згадуємо всіх, хто віддав своє
життя. Ми схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю. Будучи взірцем
військової доблесті та героїзму, вони вічно будуть жити в серцях нинішніх і майбутніх
поколінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар