Шануємо живих, пам’ятаємо тих, хто загинув…

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

Зойкнула земля чаїним криком:

– Сину, вбережи і захисти! –

Вийшла Мати із іконним ликом:

– Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?..

Спалахнуло небо, впало крижнем:

– Сину, вбережи і захисти! –

Вийшла Жінка з немовлятком ніжним:

– Йди, коханий. Хто ж , коли не ти?

…І уже ні сина , ані мужа.

Лиш розверсті зорані поля…

Та пліч-о-пліч стали БІЛЬ і МУЖНІСТЬ.

Дух і Воля. Небо і Земля.

  

14 грудня ми відзначаємо День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Одну з найбільших у світі техногенних катастроф - аварію на Чорнобильській атомній електростанції - знає і пам'ятає весь світ. Сьогодні ми згадуємо тих, хто надто дорогою ціною долав страшну трагедію однієї з найтемнішій сторінок в історії заради майбутнього нових поколінь і тих, кому завдячуємо життям.

 Наслідки тієї катастрофи мали величезні масштаби: кілометри ураженої території, десятки тисяч людей, яким довелося залишити рідні домівки. Порятунком для всіх є подвиг ліквідаторів, які з перших хвилин аварії стали на боротьбу з невидимим ворогом, захистивши світ від смертельної небезпеки.

Низький уклін та глибока вдячність всім учасникам ліквідації. Тим, хто ціною власного здоров’я і життя зупинив стихію некерованої ядерної реакції.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи.

Бажаю кожному з вас, шановні ліквідатори, міцного здоров’я, благополуччя і достатку у родинах, мирного неба.