Кращий подарунок це той, який зроблений власноруч
Щиро дякую учням 2-го класу та Аліні Василівні за вітання з весняним святом та подарунок.
Кращий подарунок це той, який зроблений власноруч.
Виконавчого комітету Зіньківської міської ради. Україна Полтавська область Зіньківська ТГ село Проценки вул.Тараса Шевченка 14.
На старих фотографіях всі молоді,
Живе під сонцем любові Шевченкова весна
Літературними стежками
І на
рясті просяє веселка.
Повні сили
й живої снаги,
Ми
вшановуєм пам’ять Шевченка.
9
березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича
Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.
Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло
211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом,
і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань,
які для українців стали закликом до дії.
Цікаві факт про Тараса Шевченка
1. Тарас
Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
2.
Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
3. У 1975
році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича
Шевченка.
4. 1384 –
стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні
налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США,
Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті
Форт-Шевченко.
5.
Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного
міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола
Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска
через їхній неймовірно крихітний розмір.
6. За
життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим
учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання
від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча
про робітників на винограднику.
7. 500 м²
− площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні
17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги
рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
8. У 2002
році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася
оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні.
Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника
Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.
9.
Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській
школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні
Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання
мов Тарас отримав від лакеїв.
10. Поет
завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи
успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення
від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для
того часу.
11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.
Літературна година
Березень
в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні
Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович
Шевченко – велика і невмируща слава українського народу.
Над широким Дніпром
У промінні блакить
І висока, і тиха могила.
В тій могилі співець
Незабутній лежить,
Що народу віддав свої сили…
В бібліотеці підготовлена книжкова виставка ''Єднаймо душі - словом Кобзаря". Запрошуємо до перегляду.
Письменники-ювіляри
(65 років від дня народження Світлани Талан)
Золотий письменник України" - Світлана Талан
«З кожною героїнею я проживаю її життя. Я залишаю
їй частинку своєї душі, свого серця, але від цього не стаю біднішою, навпаки –
багатію. І якщо та частинка доброти, щирості та любові, якими сповнені мої
героїні, зроблять цей світ хоча б на крихту добрішим, я буду відчувати себе
по-справжньому щасливою...»
Світлана
Талан
Сьогодні
65 років від дня народження Світлани Талан. Світлана Олегівна Талан народилася 7 березня 1960, Слоут Глухівського району на Сумщині, в родині сільських вчителів
Світлана Талан – одна із найвідоміших сучасних
українських письменниць. Її чуттєві романи написані у жанрі реальних історій,
яскраві сюжети до яких їй підказує саме життя. Неодноразова фіналістка
всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», Золотий письменник України, один з
найуспішніших авторів за версією журналу «Фокус». Усі її твори мають
гостросоціальну тематику. Роман «раКурс» - про різні, але однаково
переділені війною долі українців.
Головна героїня її книг – це ніжна і тендітна жінка-українка, яка завжди сильна
і незламна духом, але її серце сповнене любов’ю.
За свою
творчу діяльність письменниця отримала велику кількість відзнак та нагород. У
2011 році її роман «Коли ти поруч» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова»
та отримав нагороду від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на
гостросоціальну тематику». За роман «Розколоте небо» – лауреатка відзнаки
«Вибір видавців». За вагомий внесок у розвиток сучасної вітчизняної літератури
та високохудожні твори, спрямовані на духовне та патріотичне виховання
української молоді – володарка премії ім. Олеся Гончара.
Авторка романів в жанрі «реальних історій», відомих в Україні та за її межами. Членкиня Національної спілки письменників України (2014). Золота письменниця України (2015).
Ця книга
— про долі людей, чиє життя тепер матиме чіткі «до» і «після», про надії та
втрати, про боротьбу й силу волі, про помилки, вічне шукання істини і
непереборне бажання жити далі.
Східна
Україна, 2014 рік. Активістка Еліна не залишає Луганськ, вона виконує
розвідувальні завдання. Але вона потрапляє під підозру… Євген — прибічник ЛНР.
Він щиро підтримував ту сторону і пішов воювати. Але він побачив правду…
Мирне й
спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним,
перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв’язки, і рідні люди й
вірні друзі стають ворогами...
Кілька
місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий
проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний
прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка —
вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія,
нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах…
Продовження
роману «Оголений нерв».
Чи була
Настя готова до того, що чекало на неї, коли їхала з вантажем волонтерської
допомоги для добровольців «Айдару»? Чи Геник та Уля сподівалися зустрітися
живими по той бік Іловайського котла? Чи Богдана Стефанівна вірила, що колись
знову збереться разом велика родина, яку, наче поле соняхів, переорала війна?
Щоб вижити, треба навчитися бачити у приціл ворога, а не живу людину. Проте
одного разу ти побачиш там з дитинства знайомі риси…
Тож швидше
відкривайте книги талановитої авторки і знайомтесь із книжковими новинками!
Виставка-перегляд
(120 років від дня народження)
«Я не
тому письменник українського народу, що вмію писати.
Я тому
письменник, що відчуваю обов’язок перед народом.
Бог
вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені
використати
його для доброго, для потрібного».
Улас Самчук
20 лютого
виповнилося 120 років від дня народження Уласа Самчука!
Улас Олексійович Самчук — постать, що вирізняється серед інших українських інтелектуалів своєю непохитною вірою в незалежність України, своєю письменницькою відвагою та внутрішньою свободою. Його життєвий шлях був складним і сповненим випробувань, однак у кожному кроці звучала глибока любов до рідної землі, її культури та людей. Народився Улас Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині, у серці Волині, де кожна гора і кожен луг нібито розповідали свої старовинні легенди. З ранніх років він відчував себе частиною великої нації, і вже тоді розумів, що її доля в руках кожного з нас. Його батьки, зберігаючи традиції і звичаї, допомогли майбутньому письменникові пізнати глибину українського духу, що вразить його на все життя. Самчук вступив до літературного світу у період, коли Україна переживала важкі часи, зруйновані двома світовими війнами, політичними переслідуваннями, боротьбою за свободу. Але навіть у цих непростих умовах він знайшов сили стати голосом тих, хто не мав змоги висловити своє бачення майбутнього. Як журналіст, публіцист і редактор, він боровся за правду, намагаючись донести світові реалії української трагедії, її боротьбу за власну гідність та право на існування.
Його слова й сьогодні
відлунюють у серцях, як заклик до боротьби за свободу, за правду, за гідність
кожного українця. Справжній патріот, він залишив нам безцінну спадщину —
глибоке розуміння нашої історії та духовних основ.
Хвилинка-цікавинка
Щорічно 27 лютого в усьому світі відзначають день
білого ведмедя. Це екологічне свято присвячене, аби привернути увагу світової
спільноти до проблеми можливого зникнення цього грізного, але неймовірно
красивого підвиду ведмедів, через зміну клімату, танення арктичних льодів і
вплив людської діяльності. Самі ж організатори відзначення цієї дати в
"науковому" календарі наполягають на тому, що метою є привернути
увагу громадськості не лише до білих ведмедів, але й до екологічних проблем
усієї Арктики. Полярні ведмеді є ключовими хижаками Арктики, і їхнє виживання
залежить від стану навколишнього середовища.
Цей день
нагадує всім нам про важливість захисту природи та збереження арктичних
екосистем!