Інформаційний калейдоскоп "Зелене свято, звесели наш дім і хату"

Свята Трійця у традиціях і звичаях українського народу

Найбільш різноманітним, колоритним є літній обрядовий цикл православних свят українського народу. Серед основних: Зелені свята (Трійця), Купайла (Івана Купала), Петрів день(святих Петра та Павла) та ін.

В основі літньої обрядовості лежав культ рослинності і магія заклинання майбутнього врожаю.

Оберегом від злих сил була зелень. Тому церкви, хати, господарчі будівлі прикрашали зеленню дерев. Ключовими в літньому обрядовому циклі були два поняття: вода і рослини. Саме довкола них вибудовувалися обрядові й магічні дії, пов’язані з шануванням сонця, рослинності, предків і покликані забезпечити врожай.

Одним з улюблених свят українського народу, що припадали на літо, була Трійця. Вона має церковну назву П’ятидесятниця, оскільки це п’ятдесятий день після Великодня. За церковними канонами, це свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. В народі ж воно здавна було святом розквіту природи, символізувало початок літа. Тиждень перед Трійцею називали зеленим, а три останні дні та три дні наступного Троїцького тижня звалися Зеленими святами.

Троїцьке свято встановлене на честь зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови й ними говорити, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається днем народження християнської церкви.

У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли наскільки добре він зберігся. Дівчата згадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів’ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть – дуже поганий знак, а якщо попливе – усе буде добре.

За старих часів люди зустрічали цей день дуже урочисто. Зранку господині поралися в господі, готували святкове зілля. Коли всі господарські справи були зроблені, люди вбиралися у святковий одяг, сідали в хаті й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Ударить дзвін – блага звістка. Тоді всі побожно хрестяться й ідуть до церкви. Кожна дівчина відповідно до святкового звичаю несла в руках свіжі квіти. Ідучи до церкви, люди радо вітають один одного зі святою неділею. Після служби Божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши їх свяченою водою. У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі – для захисту від русалок, які цими днями живішають і роблять людям шкоду.

Вважається, що протягом зеленого тижня слід залишати на деревах полотно – русалкам на сорочки. Існує повір’я, що русалки можуть насититися запахом свіжоспеченого хліба. Протягом русалчиного тижня треба дотримуватися народних «заходів безпеки»: у жодному разі не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягти за собою. Тільки справжні відьми можуть дозволити собі таке задоволення й нічого не боятися. Забороняється кидати шкаралупи з яєць: якщо вони потраплять у воду, русалки стануть сильнішими й ще більше шкоди зроблять.

Трійця знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.

   Проценківська сільська бібліотека щиро вітає всіх зі святом!