Глибоко свідомий українець - Микола Зеров
Бібліографічна довідка
Микола Зеров – постать
трагічна, але водночас велична в історії української культури. Його поезія,
сповнена інтелектуальної глибини, витонченого естетизму та майстерного
володіння формою, стала яскравим явищем літератури 20-х років ХХ століття. Його
переклади античної класики відкрили українському читачеві скарби світової
культури. Його літературно-критичні праці й досі залишаються важливим джерелом
розуміння літературного процесу того часу.
26 квітня виповнюється
136 років від дня народження видатного українського поета, літературознавця,
перекладача та лідера плеяди неокласиків.
Народився майбутній лідер неокласиків в повітовому місті Зінькові на Полтавщині. Він був старшим серед одинадцяти дітей вчителя місцевої двокласної школи. Саме батько Костянтин Іраклійович першим прищепив Миколі інтерес до античних мов і літератур, а ще – до географії та астрономії.
Цікаво, що сам батько як росіянин розмовляв у родині російською і того ж вимагав від своїх дітей. Українську ж хвилю в родині підтримувала мама, Марія Яківна, яка знала багато народних пісень, як козацьких, так і весільних, жартівливих, у розмовах із прислугою та місцевими селянами завжди переходила на «народну». Читати Микола навчився в 4 роки і з того часу став, як пізніше сам називав себе – «бібліофагом», пожирачем книг.
Україна по-справжньому захопила Зерова на
межі 1910-х, коли він став студентом історико-філологічного факультету
Київського університету імені Святого Володимира.
Як викладача історії у
Златопільській чоловічій та жіночій гімназіях Зерова революційні зміни 1917 –
1921 років захопили мало. Його кредо – попри всі політичні пертурбації та
загальне божевілля творити вічні, украй важливі для національної перспективи,
цінності. Його українство було не стільки бойовим, скільки «просвітницьким» –
він до останнього тримається за науку, скрупульозно веде діловодство в гімназії
як секретар педагогічної ради.
Золотим часом Миколи Зерова є робота
професором української літератури Київського інституту народної освіти.
Одночасно він викладав українську літературу в кооперативному технікумі та
торгово-промисловій школі, інших закладах. Про лекції Зерова серед студентів
ходять легенди. Він викладає, пише, перекладає, бере участь в літературних
диспутах, публікує глибокі розвідки про сучасну літературу. Тоді ж на повен
голос заявляють про себе неокласики.
В 1924 році було надруковано «Камену» – першу збірку віршів Зерова, до якої, втім, було включено й перекладний розділ з античних поетів. Дух класики, піднесене почуття, вишукана мова творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний і байдужий до актуальних проблем. На жаль, творчий шлях Миколи Зерова був жорстоко обірваний сталінським режимом – арешт, абсурдне звинувачення й жорстокий вирок. У лютому 1936 року його засуджено на 10 років і заслано на Соловки. А 3 листопада 1937 року Миколу Зерова розстріляли в урочищі Сандармох.
Його ім'я довгий час
замовчувалося, а його спадщина була фактично викреслена з літературного
контексту. Сьогодні ми маємо унікальну можливість повернутися до творчості
цього видатного майстра, переосмислити його внесок в українську літературу та
вшанувати його пам'ять.
Б бібліотеці оформлена викладка літератури. Запрошуємо користувачів до бібліотеки ознайомитися із життєвим та творчим шляхом Миколи Зерова переглянувши викладку літератури.


Немає коментарів:
Дописати коментар