Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно  Україну

                                                          М.Хвильовий

Бібліографічна довідка

Сьогодні День народження талановитого українського поета, прозаїка і публіциста Миколи Хвильового.

13 грудня 1893 року народився видатний український прозаїк, поет, публіцист, один із основоположників пореволюційної української прози – Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Григорович Фітільов).   Батько М. Хвильового прищепив синові любов до надбань світової культури.

Микола Хвильовий народився в селі Тростянець (нині Сумська область) у родині педагогів. З ранніх років Микола виховувався лише матір’ю, яка переїхала до Богодухівшини, працювати вчителькою, а згодом переїхала на хутор Дем’янівка поблизу Диканьки. Майбутній поет навчався у Краснокутській вищепочатковій школі, а потім вступив до Богодухівської гімназії, з якої був виключений у п’ятому класі. З 1911 року Микола Хвильовий почав працювати писарем у волосній справі, і паралельно займався самоосвітою.

    У 1916 році екстерном склав гімназійні іспити й отримав диплом про середню освіту. У тому ж році Микола потрапив до війська і брав участь у оборонних діях під час Першої світової війни. У подальшому війна Миколу не оминула, і вже в 1918 році він приєднується до Червоної армії.

  На початку 1920-х років популярність Миколи Хвильового на українських просторах починає невпинно зростати. Навесні 1921 року письменник переїжджає до першої столиці України – Харкова. Уже влітку 1921 року окремим виданням вийшла поема Хвильового “В електричний вік”, а в листопаді – збірник “Жовтень”. Згодом видає поетичні збірки “Молодість”, “Досвітні симфонії”, “Сині етюди”, “Осінь”, “Я (Романтика)” тощо

13 травня 1933 року Микола Хвильовий застрелився у власному кабінеті, залишивши дві передсмертні записки:

Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя – ви й не уявляєте. Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число? Страшенно боляче.

   Усе своє майно й авторські права він заповів доньці – Любові Уманцевій.

Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.