Моя зброя - сміх

Літературна година

(до 135-річчя від дня народження Остапа Вишні)

  Народився Остап Вишня 13 листопада 1889 року на Полтавщині в містечку Груні в незаможній багатодітній родині. Справжнє ім’я письменника – Павло Михайлович Губенко. Вишня був упевнений в тому, що сміх має властивість зцілювати організм від недуг. Рильський сказав про Остапа Вишню: «Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники».

Остап Вишня здобув визнання серед народу, як самобутній майстр української сатири й гумору. Він започаткував новий жанр — усмішка. Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Він став «батьком» цього літературного жанру. І вони, вишневі усмішки, розійшлися анекдотами в читацькому середовищі. Його твір «Чухраїнці» багатьох змусив переосмислити свій характер, і по-новому поглянути на деякі негативні моменти з української ментальності.

Гумор Остапа Вишні можна впевнено назвати сміхом крізь сльози, а долю самого письменника порівняти з долею всієї України. В історії держави немає гумориста більш трагічного. Письменник змушував українців поглянути на самих себе з боку, висміюючи всі негативні риси нації, він прагнув допомогти землякам позбутися вад, оскільки любив країну і людей понад усе.

      У 1933 році письменник був засуджений до 10 років позбавлення волі, які він відбув повністю, гумориста назвали «терористом». Абсурдність звинувачення викликала у літератора сміх. У будь-якому випадку, хоча звинувачення і було відверто надуманим, під сильним тиском і тортурами в скоєнні злочину письменник змушений був визнати свою провину. 

    Письменник був одружений двічі. У першому шлюбі у нього народився син В’ячеслав, дружина померла від тифу, а Вишня одружився вдруге. Довгий час син звинувачував батька в смерті матері, відмовлявся від спілкування, тільки після звільнення літератора серце сина дещо відтануло.

     Другою дружиною сатирика стала актриса Варвара Маслюченко, у якої на час весілля вже була від першого шлюбу дочка Марія. У шлюбі спільних дітей у подружжя не було. Варвара Олексіївна поїхала за чоловіком на Північ під час його ув’язнення. На кілька років його перебування в колонії вона оселилася в невеликому містечку поблизу. Подружжю залишалося тільки писати один одному листи. По поверненню з табору та аж до своєї смерті в 1956 році Павло працював у сатиричному журналі «Перець».

     Шахи з хліба, зроблені письменником під час перебування в колонії, їх й досі шанобливо зберігає онучка письменника – Мар’яна Леонідівна Євтушенко.

Остап Вишня – письменник, який у 20-х роках заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя надруковано понад 100 збірок його творів.

В бібліотеці проведена літературна година "Моя зброя - сміх". Бібліотекар розповіла про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, зачитала цікаві факти із життя письменника.

Користувачі читали гумористичні твори письменника.

Переглянувши викладку літератури користувачі  мали змогу детальніше ознайомитися з творами цього чудового сатирика.