Павло Чубинський - автор українського національного гімну

 (185 років від дня народження)

Бібліографічна довідка

Павло Чубинський – автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї.

Цікаві факти про Павла Чубинського

Павло Чубинський  – відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні.

Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу “Основа”, співпрацюючи в якому познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим

У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширюючи ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю.

У 1861 року захистив у Петербурзі дисертацію “Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії” та отримав вчений ступінь кандидата правознавства.

У 1869 році очолив етнографічну експедицію до України. За два роки дослідники об’їздили Південно-Західний край. Зібраний матеріял у семи томах “Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край” отримав золоту відзнаку на Географічному конгресі в Парижі та нині вважається однією з найфундаментальніших праць. У цьому опусі зібрано понад чотири тисячі обрядових пісень, понад триста казок і легенд, сила-силенна прикмет, приказки, прислів’я тощо.

У душі Чубинського жив поет. Особливо захоплювався складанням віршів у молодості. 1871 року в Києві вийшла збірка його віршів (правда, без зазначення прізвища автора) “Сопілка Павлика”. Тут були ліричні вірші, що вражали читача щирістю почуттів.

 Нагороджений за свою наукові здобутки та праці золотою медаллю на Міжнародній виставці в Парижі в 1875 році.

Намагався відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади.

 Був одружений на Катерині Порозовій, мав в шлюбі 4 дітей.

 У 1879 році Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 26 січня 1884 року. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.

 Перший пам’ятник Павлу Чубинському було встановлено у Борисполі в 2001 році.

У 1963 році до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» Відділ ООЛ видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.

У 2015 році у Києві було названо вулицю на честь Павла Чубинського

 14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський»

Щодо Гімну України:

Вперше було опубліковано в 1863 році в четвертому номері львівського літературно-політичного вісника “Мета”. Довго побутувала думка, що це слова Тараса Шевченка, бо його вірші теж було надруковано в цьому номері. Деякі читачі вважали, що це народна пісня.

Того ж року цей твір потрапив на очі композитору Михайлу Вербицькому і настільки вразив своєю силою слова, що той одразу вирішив покласти його на музику. Спочатку музичний супровід виконувався соло і під гітару, а згодом його було перероблено для хору.

Вперше пісня пролунала в 1864 році в селі Млини.

У 1918 році пісня “Ще не вмерла Україна” зазвучала як Гімн Української Народної Республiки, Західної-Української Народної Республiки, Української Держави. Але тільки 15 березня 1939-го його офіційно затвердили як державний Гімн Карпатської України.

Коли в СРСР вирішили створити власний гімн для кожної республіки, то “Ще не вмерла Україна” одразу була відкинута як націоналістична й неформатна пісня.

Пісня “Ще не вмерла Україна” відродилася разом із Народним Рухом України. Вперше за кілька десятиліть в Україні публічно виконав національний гімн Сергій Жданкін на головній сцені фестивалю “Червона рута”, який відбувся у Чернівцях 17-24 вересня 1989 року.

Від 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”, а 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала в виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України, присвяченому оголошенню результатів Всеукраїнського референдуму й інавгурації першого президента України Леоніда Кравчука.

15 січня 1992-го Указом Президії Верховної Ради ця пісня була затверджена в якості Державного гімну України (музична редакція). А 6 березня 2003 року ухвалено Закон “Про Державний гімн України” (текстова редакція), запропонований тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Перша строфа відтоді має редакцію “Ще не вмерла України і слава, і воля”.