Стежками Чорнобильського лиха

Викладка-спомин

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зоря полинова горить

І осяває в дооколі,

Порожні села, ниви голі,

Бур*ян, що з вітром говорить.

(М.Луків)

Це земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає людина. Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

  14 грудня – день, коли Українська держава вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У цьому році 35-ті роковини від дня катастрофи планетарного масштабу. Від 26 квітня 1986 року – дня, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС, змінив ставлення до використання мирного атома, змінив долі тисяч людей.

     Цей день ми згадуємо їх - тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров*ям.

   Насамперед, це день мужніх та самовідданих людей, які у 1986 році прийняли доленосний виклик, щоб захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4-го енергоблоку.

  Силами понад 600 тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, у 1986 році було побудовано об’єкт «Укриття». Це перша захисна споруда, яка дозволила пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов з-під контролю.

Щодня, протягом останніх 35 років у зоні відчуження продовжують боротьбу з наслідками Аварії на ЧАЕС.

  Сьогодні щиро хочеться подякувати і ліквідаторам, і міжнародній спільноті, яка допомагає Україні та українцям у нелегкій боротьбі із наслідками аварії на ЧАЕС.

 Висловлюємо глибоку повагу та подяку всім ліквідаторам, міжнародним партнерам та працівникам зони відчуження, які щодня працюють над забезпеченням радіаційної та екологічної безпеки.

    Б*ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля…

Вони нагадують: пам*ятайте! Хай не повториться!

Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів,

Хай пнуться до сонця трави,

Хай повертаються з чужини журавлі,

 несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею.

Хай кожен день сповнює ваші серця миром, спокоєм, добром!

ПАМ*ЯТАЙМО!

 Проценківська сільська бібліотека запрошує своїх користувачів відвідати бібліотеку та переглянути літературу, яка представлена на викладці-спомин, та матеріали, спомини ліквідаторів- земляків, які зібрані в папц «Гіркий полинь, болюча рана».