Книжкова премія

«Еспресо.  Вибір читачів 2021»

Любі друзі!

Запрошуємо Вас

взяти участь

в 5-му сезоні

книжкової премії!

В цьогорічній номінації

«Література для підлітків»

беруть участь

такі книги:

-Аренєв В. Заклятий меч

-Багряна А. Вітрова гора

- Довгопол Н. Мандрівний цирк сріблястої пані

 

 

Було це в часи прадавні, нині призабуті. Ходили тоді по землі герої й потвори, і  перших не завжди вдавалося відрізнити від других. А слово в ті часи бувало  гострішим за меч, хоч і мечі вміли тоді промовити своє гостре слово… У новій повісті знаного українського письменника Володимира Аренєва, лауреата премії «Книга року ВВС- 2019», йдеться про пригоди меча і тих, хто ним володів, про мандрівки й переслідування, чари та закляття, а ще про Одіна Стойменного, пані Брамницю та двох відчайдухів, які насмілилися кинути їм виклик. «Заклятий меч» нагороджений простором української дитячої книги «БараБука», яка краща книжка для підлітків, а також – сцецвідзнакою премії «ЛітАкценту» року». 

 Вони живуть поміж нас – вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються тут, на березі Дніпра, зазвичай в одній родині – й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше6 він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Проте вітряні млини на дніпровських пагорбах манять хлопця, і цьому годі опиратися…

Роман Анни Багряної «Вітрова гора» - глибоке, світле і дуже актуальне українське фентезі; хоч і базоване на стародавній українській міфопоетиці, та напрочуд сучасне.

Ефектна власниця мандрівного цирку фрау Гріте переживає скрутні часи. Мало того, що її чоловік виявився авантюристом і зник безвісти, так ще й групу доводиться від зубожіння рятувати. До всього, коронний номер – виступ велетенського ручного вовка – на межі провалу: юна глядачка, яку всі вважають причинною, сходить на сцену й приборкує грізного звіра. Що це, як не відьмацькі чари? Цирк рушає далі. Але з тої зустрічі в смугастому шатрі, на один вечір напнутому посеред скошеного поля, бере початок нова історія: про тих, хто шукає любові і справедливості, про людей і перевертнів, що намагаються віднайти свою істинну сутність.

Героям роману доведеться пізнати гіркоту зрад і поразок, здійснити сповнену пригод мандрівку українськими землями початку ХХ сторіччя і навіть знайти спільну мову з дивовижними істотами з давніх легенд.

Любі друзі!

Запрошуємо Вас ознайомитися

з книгами, які представлені

на викладці літератури.

Взяти, прочитати та обрати книгу

переможцем книжкової премії

у номінації

«Література для підлітків»

(вікова категорія 12-18 років),

одну із запропонованих книг.

Обрати ту, яка найбільш

припала вам до душі.

Чекаємо ваші відгуки

та рекомендації по даних

книгах до 25 листопада 2021 року.

 

 

 Вклоняємось доземно українському солдату.

 

Хай буде завжди на сторожі від Богородиці Покрова.  

            Викладка літератури

Хай Покрова Присвята

Серце щастям огорта,

І усім нам подарує

Довгі та благі літа!

14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами. Свій початок свято бере з IX століття: у Константинополі під час служби у Влахернській церкві блаженний Андрій удостоївся явлення Богородиці. Вона простягла свій покров над людьми в знак того, що дає їм свій захист. Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Ця традиція прийшла до Русі з Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії. Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини.  Сьогодні багато сіл в Україні носять назви"Покровка", "Покровське", "Новопокровка".

 

Бібліотека запрошує своїх користувачів переглянути викладку літератури.

 

    Трагедія бабиного яру

інформаційна викладка літератури

80 років тому 29 вересня  в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії України періоду Другої світової війни. Німецькі нацисти в урочищі Бабин Яр знищили єврейське населення. Відтак Бабин Яр став символом Голокосту і нацистських злочинів загалом. Адже масові страти там тривали і надалі. І нищили не лише євреїв, а й ромів, військовополонених, українських націоналістів.

За два дні, 29 і 30 вересня 1941 року, на околиці Києва розстріляли 33 771 людину. Серед них були євреї, сінті та рома, радянські військовополонені, комуністи-підпільники. Але євреїв було найбільше: понад 30 тисяч людей. Розстріли в урочищі Бабин Яр стали однією з найбільших масових акцій знищення під час Другої світової війни.

   Пам*ятаємо...

Бібліотека запрошує користувачів познайомитися з книгою Анатолія Кузнєцова  «Бабин Яр», в якій зібрано розповіді тих, хто вижив і своїми очима бачив страшні події вересня 1941 року.

 МОЯ УКРАЇНА - КОЛИСКА КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ"

                     Книжкова виставка

Україна в давній славі,

В козацьких пригодах

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах

До дня козацтва в Проценківській сільській бібліотеці представлена книжкова виставка "Моя Україна - колиска козацької слави". На книжковій виставці представлені книги з історії Українського козацтва, які висвітлюють історію козацтва, його славетних представників, традиції та звичаї Запорізької січі.

             Хай чумацький шлях зоріє,

              Хай молитва душу гріє,

Хай Вкраїну навіки

Прославляють козаки!

Запрошую до бібліотеки, хто цікавиться історією. Завдяки книжковій виставці ви дізнаєтесь про цікаві факти  Запорізької січі, її ватажків та головні цінності козаків.

 "А В МІЙ САД ЗАБЛУКАЛА ВЖЕ ОСІНЬ"

                       Вечір-вшанування

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня - День людей похилого віку та День ветерана.

Учасники художньої самодіяльності Проценківського сільського клубу та Довжицького будинку культури подарували присутнім святковий настрій і побажали їм здоров*я, і щоб завжди їх оточували турботою і любов*ю рідні, і нехай недуга обходить їх стороною.

Старшому поколінню низький уклін.

 Не треба, друзі, в старість поспішати.

                        Літературно-музичний вічір

Спільно із Проценківським сільським клубом в чудовій атмосфері проведено літературно-музичний вечір для тих кому за 40..., 50...,60......

Із задоволенням присутні в залі приймали участь у вікторинах, розповідали цікаві історії про своє життя-буття. Пригадали своїх перших вчителів, найкращих друзів із шкільного життя,  згадували, яка мода була, які зачіски, в що вдягалися, улюбліні передачі по телебаченню, улюблені книги, читали вірші, розповідали гуморески та ін.

 Ведучим вечора бібліотекарю Дахно В.Г. та зав.сільським клубом Хорошун В.М. було не просто визначити, щоб присвоїти титули "Найбагатша бабуся", "Найактивніша пані", "Наймудріша бабуся", "Найповажніша пані", але із допомогою присутніх було визначено кому присвоїть які титули. 

Протягом вечора святковий настрій дарували учасники художньої самодіяльності сільського клубу. 

 Моє село в калиновім намисті  

      Літературно-мистецьке свято села

Свято урочисте нині в рідному селі,

Хлібом й сіллю всіх вітають щирі Проценки

На барвистім рушникові  -  свіжий коровай.

І про Проценки пісня лине, про наш рідний край.

Чудове свято - День села. Свято не тільки для тих, хто тут народився, але й усіх, хто поселився тут і прикипів душею до свого села. Кожне село має свою давню історію. Тут традиції та звичаї предків.

Фотомиті свята села Проценки

Будьмо горді ми свого села,

Бо історія наша така

Цінувати людей й шанувати,

Добрі їхні діла пам*ятати.

 Я СИН НАРОДУ, ЩО ВГОРУ ЙДЕ...

Книжкова виставка

165 років від дня народження Івана Яковича Франка - великого українського письменника, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча. На книжковій виставці представлені книги про життя і творчість письменника.

                                                                                Незалежна і єдина  -моя Україна

Україно моя співуча

Ніжна нене, колиска добра

Я люблю твої древнії кручі,

Буйну зелень на схилах Дніпра

Проценківська бібліотека-філія долучилася до участі у фото-флешмобу "Ти у мене єдина" присвячений 30-ій річниці Незалежності України.

Сонце з рання вигравало, на Івана, на Купала.

          7 липня — Різдво Івана Хрестителя, у народі — Купала, Івана Купала, яке у давніші часи супроводжувалося магічними дійствами.

Це романтичне свято відзначають якраз в період найбільшого буяння природи. Людина намагалася спрямувати її животворчу силу собі на користь. О тій порі, вважалося, трави, вогонь, вода стають особливо цілющими, здатними очищати й лікувати.

Побутувало повір'я, що на Івана Купала сонце «грає» - сяє, міниться різними кольорами. Тому запалювали багаття - «маленькі сонця». Полум'я і дим теж вважалися цілющими. Відтак - навіть старі люди перестрибували через багаття, щоб очиститися і цілий рік бути здоровими.

У ніч на Купала вельми чудодійна вода. А ще й долю може провіщати. Отож купалися всі - і старі, і малі. Дівчата плели вінки та пускали їх на воду, пильно вдивлялися - звідки судженого чекати.

Уособленням свята було купальське дерево чи лялька, виготовлена із зелених галузок (Іван, Марена). Її прикрашали, водили навколо хороводи, співали купальських пісень. Із соломи також виготовляли Марену. Але її могли топити, спалювати. А от зелену розривали на шматки і несли на грядки, де посіяли огірки, щоб добре родили.

Купальська ніч вважалася сприятливою і для розгулу нечистої сили. Щоб захистити себе і домашню худобу від її згубного впливу, хату, хлів, подвір'я обсівали маком, вішали обереги - кропиву, полин, часник, серп, ніж тощо.

Зі святом Купала пов'язані повір'я про цвіт папороті, що з'являється тільки тієї ночі. Володіння квіткою відкриє людині скарби, але не зробить її щасливою.

Яскраво виражений язичницький характер свята, його романтичність, самобутність сприяли тому, що в усі часи воно було улюбленою формою дозвілля молоді, джерелом натхнення для митців. У Купальську ніч були «закохані» Микола Гоголь, Григорій Квітка-Основ'яненко, Тарас Шевченко, Панас Мирний...