"У дитячих віршах відкриваю себе".

Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім'ї хліборобів.

     Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інституту та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. Працювала в редакціях газети "Літературна Україна" та журналу "Дніпро". Авторка 30 поетичних збірок ("Журавка" (1970), "Жниця" (1974), "Ожинові береги" (1977), "Заповіти землі" (1978), "Срібна шибка" (1980), "Святкую день" (1982), "Житня зоря" (1983), "Листя в криниці" (1984), "Літо без осені" (1986) та інших) й понад 200 естрадних пісень. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою. 

За ці роки в поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: "Вивчаймо самі", "Сонячна абетка", "Алфавітні усмішки", "Жук малий і волохатий", "Черепаха Аха", "Прикмети — не секрети" та інші. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її "Абетками" та весело-виразні вірші. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

    Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії "Дружба"; заслужений діяч мистецтв України.

 

 Одна з граней поетичного таланту Ганни Чубач — література для дітей. Загадки, скоромовки Ганни Чубач — справжнє диво, за допомогою якого дітлахи вивчають алфавіт, виробляють артикуляцію. Самих лише віршованих абеток близько дванадцяти. 

"Алфавітні  усмішки" Ганни Чубач навіть                       покладені на музику.

Казки Ганни Чубач

Українська поетеса Ганна Чубач на 79-му році життя відійшла у вічність після тривалої хвороби.

 "Всеволод Нестайко. Сонячний зайчик". 

ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОНЯЧНОГО КАЗКАРЯ З БЕРДИЧЕВА.

Біографічні матеріали про Всеволода Нестайка читаєш із комом у горлі, а його твори – із усмішками й навіть регочучи. «Усміхатися частіше треба – тоді помолодшаєш», – натрапляю на такий рецепт казкаря, коли гортаю «Тореадорів з Васюківки». На початку 90-х років XX століття загальний тираж книжок Всеволода Нестайка сягнув позначки – три мільйони примірників! Трилогія «Тореадори з Васюківки» видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном, перу письменника належать понад 30 книг, а твори перекладено 20 мовами.

   Факт № 1

 

Народився Всеволод Нестайко в Бердичеві 30 січня 1930 року. Майбутній письменник був сином січового стрільця Зиновія Нестайка, розстріляного енкаведистами (ворог народу!) в 1933 році. Батько знав п’ять мов. Дід і прадід письменника були греко-католицькими священиками, яких добре знали в Галичині.

МАЙБУТНІЙ ПИСЬМЕННИК БУВ СИНОМ СІЧОВОГО СТРІЛЬЦЯ, ДІД І ПРАДІД ПИСЬМЕННИКА БУЛИ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИМИ СВЯЩЕНИКАМИ

    Факт № 2

У матеріалах про життя й творчість Всеволода Нестайка часто згадується одна сімейна легенда. Мати-філолог Марія Довганюк народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Акушер, старий єврей, сказав: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!» Казкар жартував із цього приводу: «Так що я, можна сказати, народився між рядками».

    Факт № 3

«Ми мешкали у будинку мадам Шурман, такої собі бердичівської господарки салонів. У мадам була онука Фріма, мого віку, котра мені дуже подобалась. Тому я, побачивши на порозі Фріму, голосно кричав: «Відкрийте двері, моя жінка йде!»

    Факт № 4

Ішов страшний 1933 рік, і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить із Бердичева до Києва, де жила рідна сестра матері. Квартира Нестайків знаходилася в приміщенні тієї школи, де вчителювала Марія Іванівна, мати Всеволода. «З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», – згадує письменник.

«З ОДНОГО БОКУ – ЦЕ БУЛО ВЕСЕЛО – ЖИТИ В ШКОЛІ, А З ІНШОГО…  МЕНІ ДО ЩОДЕННИКА НІЧОГО НЕ ПИСАЛИ: МОЯ МАМА БУЛА ПОРЯД»

    Факт № 5

Зі спогадів самого Нестайка: «У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої – цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. А коли я став по-справжньому дорослий, мені страшенно захотілося повернутися назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати. Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше. Не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні».

   Факт № 6

Відома казкова трилогія під загальною назвою «В Країні Сонячних Зайчиків» складалася впродовж чотирьох десятиліть. Продовжувати писати цей твір спонукали казкаря зустрічі з читачами. На одній із таких зустрічей одна з дівчаток сказала, що ображена на письменника. Адже в його творах головні герої, окрім Космо-Натки, – хлопці. Школярка й попросила написати про пригоди дівчинки в якійсь казковій країні. Після цієї історії Всеволод Нестайко створив казкову повість «В Країні Місячних Зайчиків», де головною героїнею стала дівчинка Ганнуся, або просто Нуся.

«КОЛИ Я СТАВ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОРОСЛИЙ, МЕНІ СТРАШЕННО ЗАХОТІЛОСЯ ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД У ДИТИНСТВО – ДОГРАТИСЯ, ДОСМІЯТИСЯ, ДОБЕШКЕТУВАТИ. ВИХІД БУВ ОДИН – СТАТИ ДИТЯЧИМ ПИСЬМЕННИКОМ»

    Факт № 7

Казковий серіал «Дивовижні пригоди в лісовій школі» Нестайко писав більше 20 років, а радіопередача «Радіобайка Всеволода Нестайка», що її вів сам автор, регулярно виходила з 1999 по 2009 роки. Упродовж 30 років Нестайко пропрацював редактором у видавництві «Веселка». Був вимогливим передусім до себе. Якщо раптом проскакувала помилка, приходив із київським тортом, схилявся перед редактором і казав: більше ніколи. «Я все життя писав від руки! І рукописи не сильно покреслені – якось легко писалося. У мене було дві машинки. Я потім усе передруковував».

        Факт № 8

Цьогоріч учителі зі шкіл таких європейських країн, як Болгарія, Польща, Португалія, Іспанія, Чехія, Греція та Литва створили мапу найпопулярніших дитячих книжок усієї Європи. Так-от, найпопулярніша, найкраща та найважливіша книга, яка представляє Україну, – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. У 1979 року Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила «Тореадорів з Васюківки» до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей, а фільм про сільських «тореадорів» здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (1968).

НА МАПІ НАЙПОПУЛЯРНІШИХ ДИТЯЧИХ КНИЖОК ЄВРОПИ КНИГА, ЯКА ПРЕДСТАВЛЯЄ УКРАЇНУ, – «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ» ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА

        Факт № 9

Всеволода Нестайка вважають основоположником українського дитячого детективу. У 1990 році побачила світ його книга «Таємничий голос за спиною» такого літературного жанру.

НЕСТАЙКО КАЗАВ, ЩО БУВ БИ ЩАСЛИВИМ, КОЛИ Б ХОЧ ОДНА ДИТИНА, ПРОЧИТАВШИ ЙОГО КНИЖКИ, ПЕРЕСТАЛА ВІДЧУВАТИ СТРАХ І САМОТНІСТЬ.

      Факт № 10

  Критики називали Нестайка гумористом і веселуном. Справді, його твори допомагали читачам «накопичувати радість» (це слова письменника). Нестайко, за словами Анатолія Костецького, створив країну сонячного добра. Нестайко казав, що був би щасливим, коли б хоч одна дитина, прочитавши його книжки, перестала відчувати страх і самотність. «Найбільшою нагородою для мене були визнання деяких читачів, що коли вони хворіють, то беруть з полиці «Тореадорів…» і перечитують.

Заради цього варто жити на світі.

Я згадую своє невеселе дитинство, гіркі хвилини самотності і думаю, що коли хоч одній хворій дитині я допоміг долати хворобу, то мої творчі зусилля були не марними».

 "ЛЕОНІД КАДЕНЮК. "МІСІЯ - КОСМОС".

Леонід Каденюк: «Місія-космос» Хвилинка - цікавинка.

Цікаві факти з біографії українського космонавта.

 Леонід Каденюк – перший і поки єдиний український космонавт. У 1997 році Каденюк у складі американської команди на шатлі Columbia полетів у Космос.

                                 Кар’єра пілота

 Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в с. Клішківці, на Буковині. Він закінчив Чернігівське училище льотчиків. За свою кар’єру пілота він здійснив політ на більш як 50 типах та моделях літаків різного призначення.

В 1971 році українцю вдалось пройти величезний конкурсний відбір та потрапити до загону радянських космонавтів-випробувачів у групу багаторазової космічної системи “Буран”. Зокрема, він брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження та заходження на посадку космічного корабля “Буран” на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

Через 6 років, у 1977 році, Каденюк закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію “льотчик-випробувач”.

А у 1989 рік він отримав диплом літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту.

Політ у Космос

   У 1990–1992 роках Каденюк пройшов підготовку як командир транспортного корабля “Союз-ТМ”. У червні 1995 року Леонід Каденюк переміг у конкурсі на спільний українсько-американський політ.

19 листопада перший космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у Космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia.

Це був справжній прорив для України. Напередодні Леонід Кучма особисто говорив з Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця.

Леонід Каденюк у Космосі

   У Космосі Каденюк пробув до 5 грудня. У кожного з космонавтів екіпажу було своє завдання. Каденюк виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з’ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.

Як пізніше пригадував Каденюк, найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

До речі, саме завдяки Каденюкові у Космосі зазвучав український гімн.

Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі,
– розповів космонавт.

Завдяки Каденюкові у Космосі зазвучав український гімн

Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів “чи не було страшно”, Каденюк лаконічно відповідав “було страшно цікаво”.

Діяльність після Космосу

Після повернення на Землю першого українського космонавта нагородили відзнакою Герой України, орденом “За мужність” та вручили 15 тисяч гривень.

У січні 1998 року він очолив управління авіації Військ ППО України. В липні 1999-го став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. Він мав звання генерал-майор Збройних Сил України в авіації.

У 2002 році Каденюк був обраний депутатом Верховної Ради, як самовисуванець від Чернівецької області.

У січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

В останні роки космонавт займався просвітницькою діяльністю. Він написав п’ять наукових праць, в 2017 році видав книгу під назвою “Місія – Космос”.

Також він проводив багато зустрічей з молоддю.  

   

28 січня Леонідові Каденюку – єдиному космонавту незалежної України виповнилося б 70. До свого ювілею він не дожив три роки – помер наприкінці січня 2018-го. За своє життя каденюк побував льотчиком- випробувачем першого класу. Депутатом та письменником, а в історію увійшов, як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності України.

 "Це нашої історії рядки". Година історичної пам*яті.

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.

Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

 

«В поколіннях  я озвуся». Викладка літератури.

До 130- річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини українського поета, громадського діяча у Проценківській сільській бібліотеці оформлена викладка літератури ,,В поколіннях я озвуся''.  

     Павло Григорович Тичина належав до найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком, зводили характер його поезії до справді притаманної йому панмузичності. Та ось як сказав про генія визначний історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов: «Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате надбання попередніх поколінь. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю…Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа…»

 "Горить свіча і пам*ять полум*ям тремтить".  Тематична виставка-пам*ять.

До Міжнародного  Дня пам*яті жертв Голокосту у Проценківській сільській бібліотеці оформлена тематична виставка-пам*ять «Горить свіча, і пам*ять полум*ям тремтить».

    У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 «Пам'ять про Голокост», що проголосила 27 січня -  Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.

    Голокост в Україні - це систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941–1944 роках.

    Найбільше на Київщині постраждали мешканці м. Біла Церква. У Білій Церкві  знищили декілька сот дорослих євреїв та дітей різного віку.

     На сьогодні, Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства.

Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства – Голокост.  Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові.

 .

 "Соборність - це єдність та злагода". Історична година.

У січні Україна відзначає одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити. Це День соборності, який символізує єдність. Саме цього дня діячами УНР та ЗУНР у 1919 році було проголошено Акт Злуки.

Цікаві факти про День Соборності України  

22 січня відзначається 102-га річниця проголошення Акта Злуки — Дня Соборності України.

 22 січня 1918 року відбулося проголошення Першої Незалежності, а у цей же день рік потому проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Пропонуємо ознайомитися з кількома цікавими фактами про День Соборності України, які має знати кожен українець.

    1. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний » договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

2. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

   3. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

     4. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

      5. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.
З 2000 років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг уздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

     У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918 — 1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

 

 "Від Різдва до Меланки звучать щедрівки та колядки".

Святий Василій – один з найшановніших святих у вірян східного обряду. Напередодні дня святого Василя 13 січня в Україні щедрують, у сам Василів день 14 січня прийнято посівати. На свято прийнято готувати щедру кутю та ворожити. За прикметами, у цей день вдома обов'язково треба мати запас грошей та не давати в борг.

 

 

 

 

 "Місяць січень святами й подіями багатий". Перший місяць Нового року - січень, багатий на народні свята та обряди. У народі кажуть: скільки днів - стільки й свят.

Та один із них особливо празникове - це Різдво Христове, яке християни східного обряду святкують 7 січня. Колядників завжди чекають у кожній домівці, адже за народним повір*ям, скільки колядників в хаті побуває стільки й щастя додасться кожній родині.     Більше 2000 років тому в невеличкому містечку Віфліємі відбулася надзвичайна подія – народився в світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею.

Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, славою і багатством.  У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристановища – Він народився за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями божественної дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пастухи, яким ангел сказав про Різдво Христово: „Я проголошую вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спаситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла” (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на землю має прийти великий Цар Світу, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Іерусалим.

   Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як людині, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих).

   Різдво Христово завершує сорокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято.

Любі друзі, колеги, односельці, користувачі Проценківської сільської бібліотеки.      Щиро вітаю Вас з Новим – 2021 роком! Бажаю  Вам сімейного благополуччя, родинного затишку та добробуту! Нехай достаток та успіх, немов новорічні сніжинки цілий рік прилітають до Вас! Зустрічайте це свято з усмішкою, щоб воно було сповнене радісних подій і добрих емоцій.  Бажаю, щоб в Новому році здійснилося все те, про що ви так давно мріяли. Щастя вам та міцного здоров*я. 

Завітав до бібліотеки і привітав із новорічними святами користувач бібліотеки.